Значення медіа у підлітковому віці

Серед нас панує упереджене, з відтінком негативности уявлення щодо стосунку молоді до медіа, хоч досі не було проведено належного емпіричного дослідження реального ставлення сімей до медіа у німецькомовному просторі. Маємо лише давні матеріали Німецького інституту у справах молоді м. Мюнхена. З 1992 по 1998 рік тричі упродовж юнацького віку було опитано 22 молодих (від 13 до 20 років) мюнхенця та їхні родини стосовно медіа-досвіду. Це родини середнього прошарку, котрих торкнулися проблеми безробіття та боргів, проблеми дітей у школі, труднощі з вихованням дітей та налагодженням контакту з ними, розлучення партнерів. Молоді люди, котрі брали участь в опитуванні, належать до «теле-ґенерації» 90-х років. Вони зростали разом з образами й сюжетами, які подавало телебачення і, звичайно, инші медіа. Ці образи й сюжети стали невід’ємною частиною їхніх особистих медіа-біографій. Завдяки багаторазовому перегляду фільмів та сприйняттю инших видів медіа – музичних дисків чи дисків з казками, вони ознайомилися з різноманітними стилями, пізнали багато сюжетів (від фабулярних фільмів Action до фільмів жахів Horror, від «драматичних» до сатаністських фільмів, від любові, еротики, сексу до наукової белетристики Science Fiction і від фільму «Липова вулиця» до фільму «Добрі часи, погані часи»). Поряд із здобуттям таких медіа-знань через постійний контакт з медіа зростала їхня соціальна компетентність. Тобто медійні сюжети й досвід допомагали їм справлятися з труднощами власного повсякдення, відмежуватися від смаків своїх батьків і братів-сестер через власні медійні уподобання, і, тим самими, утвердити себе. Для молоді цієї теле-ґенерації музичні і друковані засоби масової інформації були не менш важливими, але все ж телебачення стало провідним. Досвід спілкування з комп’ютером це покоління (молодь 90-х) здобуло вже у більш пізньому віці. Сучасні молоді люди належать радше до комп’ютерної ґенерації, оскільки з дитинства ростуть поряд з ПК. Але телебачення відіграє для них теж досить велику роль. Отже, обидві «ґенерації» виявляють чіткі паралелі своєї медіа-соціалізації.  

Молодь змінюється, тому змінюється її ставлення до улюблених медіа
Як змінилася у повсякденні медіа-діяльність молодих людей, котрих ми опитали? Школа (включно з домашніми завданнями), освіта, професії та навчання забирають найбільше щоденного часу, а з 16-ти років – ще на годину більше, відповідно, це зменшує кількість вільного часу.
У 16-річному віці частина молоді завершує освіту (Hauptschule: 9 клас, здобуття атестату про освіту; початок професійно-технічного навчання), инша частина посилено займається в гімназії (неповна середня освіта, збільшення кількости навчальних предметів). Слухання музики посідає постійне друге місце посеред усіх видів діяльности і є найважливішим видом медіа-діяльности для молоді упродовж усього підліткового віку.
Натомість усе більше й більше часу підлітки відводять комп’ютеру. У 13/14 років вони переважно грають у комп’ютерні ігри, та згодом, коли зростають вимоги до навчання, освоєння фаху, складання випускних іспитів і навчання у вищій школі, комп’ютер набуває значення допоміжного технічного засобу.
Активність молоді поза домом (outdoor activities), згідно з опитуванням, значно зростає у підлітковому віці. Бути постійно в колі друзів – це найголовніше бажання підлітків і вони використовують для цього будь-яку нагоду. Упродовж підліткового періоду їхня діяльність кількісно та якісно постійно змінюється. Медійну діяльність молодь провадить переважно у вільний час, тобто тоді, коли можна займатися улюбленими справами відповідно до своїх інтересів.